- провокувати
- —————————————————————————————провокува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
провокувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Навмисне підбурювати кого небудь на якісь дії, вчинки і т. ін. || Навмисне викликати ту чи іншу подію, створювати конфліктну ситуацію і т. ін. 2) мед. Штучно збуджувати яку небудь хворобу. 3) с. г. Штучно викликати… … Український тлумачний словник
провокований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до провокувати … Український тлумачний словник
провокування — я, с. Дія за знач. провокувати … Український тлумачний словник
провокуватися — у/ється, недок. Пас. до провокувати … Український тлумачний словник
слизький — а/, е/. 1) Дуже гладкий, який майже не утворює тертя, на якому важко втриматися, встояти; який ледве утримує на собі кого , що небудь; ковзкий. || Якого ледве можна втримати в руках; порский. || у знач. ім. слизьке/, ко/го, с. Дуже гладке місце,… … Український тлумачний словник
підбурювати — підбурити (спонукати когось до певних дій, учинків, перев. недозволених, злочинних тощо), збурювати, збурити, підбивати, підбити, підводити, підвести, провокувати, направляти, направити, під юджувати, під юдити, інспірувати; цькувати,… … Словник синонімів української мови